• Будівля банку господарства крайового

    Будинок зведений на початку ХХ ст. За архівними матеріалами у 1920-х роках власниками будинку було три особи: Бренер Перлі, Каган Лейбіш, Каган Реґіна. Будинок складався з 5 кімнат, 6 магазинів, 17 інших приміщень. В середині 1930-х років тут розміщувався банк господарства крайового – фінансовий заклад для довгострокового кредитування промислових підприємств, ощадних кас, індивідуальних забудовників. В […]

    Більше інформації…


  • Музей бойової слави

    Приміщення Музею бойової слави 13-го Армійського корпусу входить до історичного комплексу будов військового містечка, споруджених у кінці ХІХ – поч. ХХ ст. У цьому будинку розміщувався штаб 21-го полку Надвіслянських уланів, що квартирував у Рівному у 20-х роках минулого століття. Приміщення у дворі музею – колишні господарські будівлі та стайня. Експозиція музею розповідає про події […]

    Більше інформації…


  • Будівля товариства «Згода»

    Будинок був споруджений у 1934 р., автор проекту – архітектор С. Німеньський. В 1930-і рр. тут розміщувалось українське ощадно-позичкове товариство “Згода”. Такі товариства, які підтримували національні кооперативи, на Волині діяли ще на початку XX ст. В радянський час у 1940-1960-х рр. тут розміщувалось управління Ковельської залізниці. вул. Драгоманова, 1 The building of the “Zgoda”(“Consent”) company […]

    Більше інформації…


  • Будинок Єпархіального управлiння УПЦ КП

    Будинок був споруджений одночасно із зведенням Свято-Воскресенського собору (1895 р.), його власником був головний підрядник будівництва храму В. Яполутер. У 1936-1939 рр. у ньому розміщувалися музей господарства Волині і бібліотека. У 1940 р. до часу німецької окупації міста у 1941 р. тут працювали Будинок піонерів і бібліотека. За радянської влади у 1946-1985 рр. – Палац […]

    Більше інформації…


  • Ринкове Середмістя – сторичний район міста

    З отриманням Рівним у кінці ХV ст. Маґдебурзького права тут почала активно розвиватись торгівля. В центрі міста з часом сформувалась Ринкова площа з ратушею, яка була зорієнтована вздовж сучасної вул. Пересопницької. Саме тут була колись площа Старий Ринок (Брама). Кутом до неї прилягала площа Гандльова (Торгівельна). Таку ж назву мала теперішня вулиця Базарна. Типова ринкова […]

    Більше інформації…


  • Юридика Заров’є – Історичний район міста

    У ХV ст. для захисту існуючого навколо рівненського замку містечка зі сходу був збудований штучний земляний вал, а поруч – глибокий рів, куди відводились води р. Усті. Район сучасної вулиці Кубанської, з неіснуючими нині прилеглими до неї вулицями, дістав назву Юриди́ка Заров’є, як частина території міста, наділеного Магдебурзьким правом, яка не підпорядкувалася міській владі та […]

    Більше інформації…


  • Кавказ – Історичний район міста

    «Кавказ» – таку назву з ХІХ ст. мало північно-східне передмістя Рівного, яке забудовувалось на крутому пагорбі (між сучасними вулицями Кавказькою та Міцкевича). На пагорбі розташовувались єврейське та православне кладовища. Вулиця Міцкевича мала стару назву Бармацька, бо прямувала до с. Бармаки. На розі вулиць Кавказької і Міцкевича до початку 1930-х років був млин. У міжвоєнний період […]

    Більше інформації…


  • Золотіїв – Історичний район міста

    Перша писемна згадка про Золотіїв над Устею датована 1511 роком, коли село було в підпорядкуванні Дорогобузького замку князя К. Острозького. У 1583 році перейшло у володіння Степаня, а в кінці ХVІ ст. стало підпорядковуватись м.Рівне. В ХІХ ст. тут були фільварок, гуральня, крамниця, постоялий будинок. В міжвоєнний період ХХ ст. заможні чехи мали тут свій […]

    Більше інформації…


  • Басівщина – Історичний район міста

    Басівщина – природне урочище на східній околиці Рівного, з горбистим рельєфом і дубово-грабовим лісом. За часів польської влади у 1921-1939 рр. мало статус колонії, тут була дорожня будка на автошляху до Києва. За довідником 1947 року, хутір Басівщина відносився до села Видумка, яка увійшла до складу Рівного у 1957 році. Назва походить від с. Басів […]

    Більше інформації…


  • Дворець – Історичний район міста

    До 1957 р. неподалік роздоріжжя на Басів Кут розташовувалось село Дворець, відоме з актів 1463 р., яке належало князю В.Збаразькому. Назва означає невеличку панську садибу (дворець), яка була неподалік сучасної міської лікарні № 2. За археологічними розкопками 1962 р. відомо, що тут було давньоруське городище ХІ-ХІІІ ст. У 1933 р. частина с. Дворець була включена […]

    Більше інформації…